Олександра Служинська, президент Благодійного фонду “Салюс”, про громадську роботу, важливість проектів, родину та хобі

Уже 13 років поспіль вона активно займається громадською роботою, а потужною підтримкою у цій діяльності та надійним плечем є її сім'я - чоловік та діти. Живи, дерзай, твори - це її життєве кредо. Працелюбна, наполеглива, ініціативна і прагматична - усе це про нашу співрозмовницю, яка із задоволенням займається тим, що їй подобається, і без роботи своє життя вже не уявляє. У 1996 р. разом із однодумцями вона заснувала Благодійний фонд "Салюс". Спілкуємося із президентом БФ "Салюс", кандидатом медичних наук Олександрою Служинською, яка втілює низку цікавих та важливих програм із метою профілактики тих чи інших недуг, зокрема ВІЛінфекції та СНІДу.

Родинна підтримка

- Пані Олександро, Вас знають як суспільно активну жінку та поважного громадського діяча на Львівщині, чим пишається і Ваша сім'я. Розкажіть, будь ласка, про свою родину.

- Вважаю свою сім'ю міцною, і з боку чоловіка та дітей маю підтримку та розуміння. Тішуся, що завжди можу опертися на них. У громадській роботі дуже важливою є підтримка членів сім'ї та друзів, бо не завжди все можна зробити самотужки. І ця допомога є суттєвою, що дуже ціную. Чоловік Андрій (за освітою він інженер) допомагає мені у всіх побутових питаннях, а також у створенні та проведенні різних акцій фонду. 27річна донька Марта, яка за освітою медик, працює вже 5 років. Встигає брати активну участь у роботі фонду, пише проекти, є дуже креативною, багатогранною натурою. Марта зараз у декретній відпустці - виховує синочка Арсена­Миколу, якому 19 грудня виповниться рочок. Тішимося малюком, це наша велика радість! 25річний син Остап є студентом Львівської академії мистецтв і за освітою буде дизайнером інтер'єру. Зараз працює над дипломною роботою. Він гарно фотографує, має добрий смак і дає слушні поради в оформленні буклетів, залучається до дизайнерської роботи у наших виданнях. У тих чи інших питаннях рідні мене розвантажують та допомагають, що дозволяє більше часу приділяти громадській роботі. Зрештою, у питаннях фонду вони є моїми порадниками та помічниками.

- Хто сьогодні є найбільшим Вашим помічником?

- Зараз донька. Марта вільно володіє англійською, французькою та польською мовами, що відкриває певні комунікаційні можливості. Від комунікації багато що залежить, зокрема й успішність співпраці з партнерами. Донька за останні роки багато подорожувала за кордоном, була на з'їздах та конференціях, де познайомилася з перспективними партнерами для співпраці.

- Погодьтеся, що не кожній жінці вдається залучити чоловіка та дітей до своєї сфери діяльності. Як Вам вдалося до громадської роботи зацікавити своїх рідних?

- Напевне, це проростає ще з мого виховання. Моя мама залучала нас зі сестрою до вирішення тих чи інших питань. Мама також є великою порадницею. Вона суспільно активна жінка, є автором багатьох книжок. Ми росли в такій атмосфері, що й передалося моїй сім'ї.

- Наскільки важливим є такий тісний контакт матері та дітей?

- Звісно, це важливо! Так легше та приємніше жити, так можна більше досягнути. Хоча не можу сказати, що діти розділяють усі мої погляди. Очевидно, що є різниця поколінь. Часом доводиться і сперечатися, особливо зі сином.

- На Вашу думку, в чому має бути пріоритет у вихованні дітей?

- У сім'ї має бути щирість та відкритість. З дитиною потрібно радитися, щоб вона відчувала свою важливість у родині. З дитиною у батьків мають бути товариські стосунки.

- У сучасному світі, що потрібно жінці, аби їй було комфортно та почувала себе щасливою?

- Це залежить від життєвих цінностей. Кожній жінці небайдужим є розуміння у сім'ї. Сучасна жінка має обов'язково реалізуватися, щоби її життя не обмежувалося лише домом, кухнею та вихованням дітей, хоча це дуже важливі речі. Нині жінки є дуже активні. Важливо, щоб було місце і для духовності.

Знайшла своє місце у суспільстві

- Яким є Ваше життєво кредо?

- Живи, дерзай, твори. Себто, поперше, живи багатогранно, з оптимізмом, не бійся бути неординарною, дещо іншою, ніж усі. По­друге, старайся зробити щось суспільно корисне, вийди за рамки буденності, знайди у собі сили подолати, можливо, якісь перепони, недоброзичливість чи бюрократизм. По­третє, знайди своє місце у суспільстві.

- Як вважаєте, Ви знайшли своє місце у суспільстві?

- Себе не ідентифікую як успішну жінку. Радше - як ініціативну, працьовиту. Якщо розуміти успішність у самореалізації, то задоволена тим, чого досягла, мені подобається те, що роблю.

- За 13 років діяльності фонду "Салюс" реалізовано низку програм. Яка з них була найбільш успішною та потужною?

- Виокремлю програму (її підтримувала одна з американських фундацій), яка тривала у 2000 - 2006 рр. Усього вдалося охопити понад 700 людей. Відбувалися семінари, на яких запрошені іноземці, вчили присутніх писати проекти, які стосувалися поліпшення стану здоров'я. Спонсори найкращим проектам надавали невеличкі ґранти. Найуспішніші з них згодом переросли у постійні проекти. Загалом наші програми дуже різноманітні, але завжди пов'язані або з профілактикою тієї чи іншої хвороби, або з промоцією здоров'я. Так, з 1997 р. працює програма "Кризовий центр", яка дає можливість жінкам у кризових ситуаціях отримати фахову, якісну та безкоштовну допомогу.

- У яких випадках жінки звертаються до фонду?

- Це жінки, які є жертвами зґвалтування, торгівлі людьми, сексуального та домашнього насилля.

- Орієнтовно яка кількість жінок звернулася до фонду за роки роботи цієї програми?

- На рік приблизно є 100 і більше таких жінок. Це велика цифра.

- Ви назвали чотири категорії випадків звернень. Які жінки звертаються по допомогу найчастіше? Можливо, це домашнє насилля?

- Домашнє насилля присутнє, але часом жінка навіть не ідентифікує його як насилля. Вважає це нормою життя... Жінка не свідома того, що чоловік чинить наругу. Домашнє насилля - це не лише синці, але й постійні приниження, психологічні цькування. Можливо, тому звернень з приводу сімейного насилля у нас небагато. Найбільше звертаються жінки, які стали жертвами торгівлі людьми. У разі потреби жінки можуть звертатися до нас за номером телефону - 2403362 (з 09.00 до 18.00). Конфіденційність гарантуємо.

- Які життєві історії запам'яталися та емоційно вразили Вас так, що аж серце крається?!

- Одна жінка далеко не в юному віці поїхала за кордон на заробітки й опинилася у сексрабстві. Там зрозуміла, що мусить коритися, бо інакше просто не виживе. Через півроку такого життя їй вдалося втекти й повернутися додому. Мала серйозні проблеми зі здоров'ям й звернулася до нас. Їй насамперед була потрібна дуже серйозна психотерапевтична допомога. Їхала за кордон, аби заробити гроші на одруження своєї дитини... Дуже шкода, що, маючи таку багату землю та працездатність, українці змушені поневірятися чужими країнами, принижуватися. Ще одна життєва історія - молоде подружжя поїхало на заробітки до Греції. Чоловік працював на будівництві, дружина - у кав'ярні. Комусь впала в око... Чоловіка штовхнули з риштування, поламався і його відправили додому. Жінка залишилася у Греції, згодом її викрали, вона перебувала у сексрабстві на якомусь острові. Згодом чоловік поїхав на її пошуки. Зрештою, двоє повернулися додому, але з покаліченими душами. У фонді цій жінці надавали необхідну допомогу... Отож, поперше, допомагаємо позбутися недуг, пов'язаних із інфекціями, які передаються статевим шляхом. По­друге, психолог допомагає подолати психологічні проблеми.

- Ваш фонд активно займається профілактичними програмами щодо боротьби з ВІЛінфекцією та СНІДом.

- Такі програми стосуються не лише СНІДу, але й інфекцій, які передаються статевим шляхом. Адже відомо, що профілактичні заходи завжди дешевші та ефективніші, ніж лікування. Профілактики та інформації не може бути забагато! Фонд постійно проводить інтерактивні тренінги для молоді з використанням ігор та відеоматеріалів. Є п'ять авторських тренінгів, розроблених нашими тренерами, які навчалися в іноземних партнерів. Із­поміж тем - подолання насилля в молодіжному середовищі, репродуктивне здоров'я. Є і тренінггра - "Світ чоловіків та юнаків" і "Світ жінок та дівчат". Навчальні заклади подають запити на проведення цих тренінгів.

- За яку роботу фонду пишаєтеся якнайбільше?

- Насамперед тим, що фонд послідовно працює вже 13 років і за цей час створив собі позитивний імідж. Ніколи не було провалів чи зірваних програм. Маємо надійну команду! Тішуся, що фонд працює за різносторонніми програмами. Зараз займаємося програмою профілактики раку молочної залози. Вже 12 років поспіль у нашому активі щорічна авторська програма "Мистецтво проти СНІДу".

- Які ідеї щодо роботи хотіли реалізувати?

- Хотілося б співпрацювати з українськими меценатами. Зараз у розробці пакет документів. Нині ж усі наші програми підтримують іноземці.

- У контексті роботи багато спілкуєтеся з жінками. Яким є портрет сучасної української жінки?

- Якщо говорити про збірний портрет, то головною рисою є відповідальність перед родиною та дітьми. Це почуття відповідальності жене українок за кордон на заробітки. Є відповідальність за сім'ю, але, на жаль, не за своє здоров'я. Шкода, що у нашому суспільстві немає культури здоров'я. Це брак самоорганізації. Жінки мають частіше проводити профілактичні медичні огляди! Відкладати це на потім не варто, бо може бути запізно.

- Що ще, крім роботи, Вам приносить задоволення?

- Люблю українську поезію. А ще дуже люблю байдарки, якими захоплююся вже 7 років. З друзями їздимо річками центральної України, де дуже красиві місця. Їздимо зі своїми наметами й харчами. Маю свою байдарку. Це такий відпочинок на дико, але це супер! Також люблю театр, кіно та виставки.