Кому варто перевіритися на ВІЛ/СНІД? Які симптоми ВІЛ-інфекції? Як запідозрити, що ви під загрозою? Ці запитання мучать не тільки тих, хто провів ніч із незнайомцем...
«Безсимптомний ЕТАП перебігу хвороби може тривати від кількох місяців до десяти і навіть кількох десятків років, – каже психолог Благодійного фонду “Салюс” Христина Галущак. – Якщо вже є клінічні симптоми, це означає, що ВІЛ-інфекція перейшла у четверту стадію – стадію СНІДу. Незахищені статеві контакти, вживання ін’єкційних наркотиків, оперативні втручання (зараження відбувається через нестерильні хірургічні інструменти) – усе це є показаннями до обстеження на ВІЛ/СНІД. Хоча перевірити свій статус повин-на кожна людина. У приватному кабінеті гінеколога чи стоматолога, у тату-салоні, у перукарні вас також могли заразити (хоча у таких закладах ризик “підчепити” СНІД мінімальний. Частіше інфікуються гепатитом). Часто люди виявляють, що вони інфіковані, коли здають аналіз, щоб отримати довідку (наприклад, виїжджаючи за кордон на постійне місце проживання). Байдуже, де і коли відбулося зараження, вела людина розгульний спосіб життя чи її заразили у лікарні, коли вперше чує діагноз, переживає шок і проходить класичні п’ять етапів переживання горя: заперечення, агресію, “торги”, деп-ресію, прийняття”...
Потрапивши в організм (з кров’ю, спермою, секретом вагіни або грудним молоком інфікованого) вірус починає активно ділитися, знищуючи клітини імунної системи, які безпосередньо борються з інфекціями (CD4-лімфоцити). Організм стає беззахисним перед вірусами, бактеріями та іншими збудниками інфекцій. У міру виснаження імунної системи проявляються симптоми інфікування:
- втрата ваги;
- хронічна втома;
- лихоманка та посилене потовиділення (турбують періодично);
- хронічні грибкові інфекції;
- висипка на шкірі, яка не сходить, лущення шкіри;
- короткочасна втрата пам’яті;
- герпес (слизової рота, геніталій, анального отвору).
Діагноз “СНІД” ставлять хворим, у яких кількість клітин CD4-лімфоцитів на кубічний міліметр крові менш як 200 (у людей з ВІЛ-негативним статусом – від 600 і більше CD4-клітин на мм3 крові). Імунітет зруйновано. У цей час “прокидається” умовно-пато-генна флора, яка зазвичай “спить” у здорових людей... Хворі на СНІД від СНІДу не помирають. Вони помирають від опортуністичних інфекцій, які вражають практично кожен орган, та онкологічних недуг (саркоми Капоші, раку шийки матки, лімфом – злоякісних пухлин, що виникають з лімфоцитів).
“Побутовим шляхом (повітряно-крапельним під час кашлю чи чхання, через посуд, їжу, постільну білизну, через поцілунки, дотики чи обійми) ВІЛ не передається, – каже головний лікар Львівського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом Мар’яна Служинська. – Існують чіткі шляхи передачі – статевий, ін’єкційний та перинатальний (від матері до дитини). Тому не закликаю усіх поголовно обстежуватися на ВІЛ-інфекцію. Але якщо у вас були епізоди небезпечної поведінки, зробити це треба обов’язково. Запі-дозрити, що ви інфікувалися, практично неможливо. Симптоми є, але вони неспецифічні (можуть супроводжувати десятки, а то й сотні інших захворювань. - Авт.). Виявити ВІЛ-інфекцію можна, лише здавши кров на аналіз. Якщо статус негативний, отримаєте результати через один-два дні. Якщо позитивний, це зай-ме трохи часу, оскільки результат перевірятиметься ще раз”.
