Протягом всього свого життєвого циклу людина є соціально захищеною державою. Від першого ковтка повітря в день свого народження і аж до дня смерті. Спочатку мати отримує допомогу у вигляді коштів на забезпечення хорошого початку життя своєї дитини, згодом отримує кошти при необхідності на лікування чи оздоровлення свого маля. Трапляється й таке, що один з батьків змушений сам виховувати дитину і без соціального забезпечення це зробити якісно дуже складно. Людина яка в останні роки свого життя також потребує належного догляду і турботи. Необхідність соціального забезпечення для людини є значно важливішим ніж ми гадаємо. Соціальне забезпечення включає в себе цілу систему важливих суспільно-економічних заходів, спрямованих на тимчасове чи пожиттєве матеріальне забезпечення людей від соціальних ризиків (інвалідність, хвороба, безробіття, втрата єдиного годувальника, старість,  нещасний випадок на роботі чи виробництві).   

Соціальний захист в Україні має дві цілі:

• забезпечення рівня життя непрацездатного населення не нижче прожиткового мінімуму встановленого державою;

• протидія соціальному напруженню в суспільстві, що може бути зумовлене майновою, етнічною, релігійною чи іншою нерівністю.

Основними функціями соціального захисту в Україні є такі:

• реабілітаційна, покликана пом'якшувати наслідки бідності та інших негативних соціальних явищ;

• превентивна, яка полягає в запобіганні виникненню негативних соціальних явищ.

    Добробут громадянина України залежить не лише від якості та інтенсивності трудової діяльності, способу життя, а й від політики й економічного становища своє держави. Теперішня соціальна політика України переживає не найкращі часи.  Існує низка важливих принципів, які є несумісними із ринковою системою. З переходом від часів адміністративно-командної економіки до ринкової економічної системи основні елементи системи соціальних гарантій виявилися несумісними із ринковими механізмами і фінансовими можливостями держави. Відповідно, велика частина населення України, яка потребує соціального забезпечення залишилася на узбіччі дороги із простягнутою рукою.

     В Україні поступово починає впроваджуватись практика соціального замовлення у недержавних суб’єктів, зокрема у благодійних та неурядових організаціях. Наша держава робить маленькі, але вже досить помітні кроки до нових стандартів не лише в економічній сфері, а й у соціальній. Плюси соціального замовлення скоротить видатки бюджету країни і розширить спектр послуг для потребуючого населення. Хорошим прикладом для запровадження соціального забезпечення у Львівській області може бути досвід Одеської та Хмельницької областей. Які не побоялись працювати по новому. Протягом 13-ти років в Одеській області благодійні та неурядові організації беруть участь у різноманітних конкурсах для отримання соціального забезпечення. Організація яка здобула перемогу отримує кошти на виконання соціальних проблем. Протягом цього періоду було подано близько 500 соціальних проектів, та взяло участь майже 400 організацій. Хмельничани з 2012 року теж активно працюють над здійсненням соціального замовлення. Благодійні та неурядові організації подають заявки на участь у конкурсах для отримання коштів щоб надавати якісні послуги не лише для супроводу чи соціальної адаптації незахищених верств населення, а й для соціальної реабілітації наркозалежним та алкозалежним, ВІЛ-позитивним, безробітній молодим людям та звільненим із місць позбавлення волі. Переваги неурядових та благодійних організацій у боротьбі за соціальне замовлення полягає у наявності спеціальних навичок та досвіду у роботі із вразливими людьми. Адже негативне ставлення та стереотипи змушують людей самостійно шукати допомоги, дуже часто вони помирають, так її і не отримавши.

    Як свідчить світова практика надання соціальних послуг неурядовими та благодійними організаціями обходиться обласному бюджету в кілька разів дешевше. Комунальному закладу не потрібно освоювати нові для нього методи роботи, направляти своїх працівників на додаткові навчання, адже колектив неурядової чи благодійної організації, який вже довгий час працює в цьому напрямку має значний досвід і необхідні знання. Висока кваліфікація персоналу завжди готова допомогти клієнту і не змусить людину почуватись винною, за те, що вона потребує допомоги.

    Громадська організація «Інститут розвитку суспільних інновацій» та Львівське обласне відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» роблять перші кроки у запровадженню такої практики у Львівському регіоні. 

       Буляк Лідія